Вікові життєві кризи: скільки ви пройшли?

Нормативні вікові кризи — що це таке? В психології так називають бурі, які періодично вриваються в життя та вибивають землю з-під ніг. Слово “нормативний” вказує, що такі життєві кризи нормальні, закономірні та наступають у певний час.

Справа в тому, що в житті ми проходимо ряд етапів. На кожному з них необхідно вирішувати нові задачі та опановувати нові ролі. Якщо цей перехід проходить гостро, розвивається криза.

Деякі вікові життєві кризи практично непомітні. Людина може і не знати, що переживала щось особливе. Інші потребують глобальної перебудови, змушують повертати життя на 180 градусів. Іноді кризу не вдається пройти взагалі.

У дітей нормативні кризи настають приблизно в одному віці. У дорослих вік настання кризи умовний та прив’язаний скоріше до етапу життя.

Знати, які бувають життєві кризи, — зовсім не марна інформація. Якщо ви розумієте, на якому етапі знаходитесь та які задачі намагаєтесь вирішити, пройти кризу буде легше. В цій статті я розповім про кожну вікову кризу.

Вікові життєві кризи у дітей: список

Дитинство сповнене нормативних криз розвитку. Здається, вони наступають майже непереревно.  Так відбувається, тому що дитина розвивається дуже інтенсивно.

Криза новонародженого

В маминому животі дитина практично ніколи не відчувала дискомфорту, голоду, холоду та інших неприємностей. Після народження все змінюється.

В житті тепер зв’явився хтось інший. Від нього в буквальному сенсі залежить все життя. Цього іншого потрібно пізнати, довіритися йому та навчитися повідомляти про свої потреби.

Ідеальне вирішення цієї життєвої кризи — коли встановлено відносини довіри і вироблено мову, достатню для взаєморозуміння. Не впевнена, що в житті бувають задачі складніше. Багато психологів вважає, що результати проходження цього етапу в подальшому впливають на все життя.

Криза одного року

В період, коли дитина була немовлям, батьки заміняли собою весь світ. По мірі дорослішання дитина стає менш залежною від батьків. Тепер вона може самостійно досліджувати світ. В цей час діти роблять перші спроби з відстоювання своєї самостійності. Але повною мірою ця життєва криза розгортається на наступному етапі.

Криза трьох років

По суті, це перша вікова криза, про яку багато батьків зможуть впевнено сказати: “В моєї дитини вона була!”. Дається вона часто великими зусиллями — і дитині, і батькам.

Дитина раптом починає відстоювати власну незалежність з неймовірною завзятістю. Діти кричать “Я сам!”, роблять все навпаки, влаштовують істерики і категорично не йдуть на перемовини.

В цій кризі дитина вирішує дуже важливу і не за віком складну дилему. Вона вже починає усвідомлювати себе як окрему особистість. В той же час, залишається дуже вразливою і залежною. Виникає болісний конфлікт. Залежність і незалежність — два протилежних поняття, які дитині необхідно поєднати разом. Принаймі, на якійсь час.

Вікова криза 4-6 років

Криза, про яку рідко пишуть, але спостерігати її можна достатньо часто. До 4-6 років самосвідомість дитини розвивається настільки, що одного разу вона усвідомлює, що життя скінченне. Звичайно до такого висновку дитину щось підштовхує: смерть члена сім’ї чи домашньої тварини, сцени із фільмів чи розмови старших. В цей час діти можуть задавати різні питання про смерть, переживати інтенсивний страх. Криза може безболісно і швидко вирішитися, якщо батьки спокійно та просто дадуть відповідь на хвилюючі питання.

Криза переходу до школи

Може проходити явно чи зовсім не проявлятися. Пов’язана зі зміною соціальних ролей та звичних умов життя. 

Підліткова криза

Друга “велика” вікова життєва криза після кризи трьох років. По суті, це її повторення — тільки вже на новому рівні розвитку.

Підлітки вирішують одразу декілька глобальних задач. Статеве дозрівання значно змінює тіло, сприйняття себе, взаємовідносини з людьми. Розхитується та перебудовується самооцінка.

Дитині, що дорослішає, важливо відділитися від батьків, відчути свої відмінності від них. Тому підлітки часто приєднуються до різних субкультур, порядки яких повністю протилежні порядкам в сім’ї.

Виражається підліткова криза приблизно так само, як і в 3 роки, однак можливості дитини в протесті та самовираженні значно виросли :)

Якщо підліткову кризу було пройдено, можна трохи видохнути — до початку етапу ранньої дорослості. 

Вікові життєві кризи у дорослих

Дорослій людині відведено всього 4 нормативні життєві кризи. Але вони можуть розтягуватися в часі на довгі роки — до тих пір, поки не будуть пройдені.

Криза 21 року (криза 20 років)

Зазвичай ця криза наступає в період студентства. У молодих людей занадто багато викликів та занадто мало досвіду, щоб бути впевненими в своїх силах. Починаючи з підліткового віку, дитина знала, “як правильно жити” їй самій, оточуючим і всьому світові. Вона була впевнена, що її життя складеться краще, ніж у інших. Тепер за свої слова доводиться відповідати справою.

Основне питання цієї кризи звучить приблизно так: “Чи зможу я справитися з усіма життєвими задачами, з якими справляються інші?”. Якщо раніше сумнівів не було, то тепер все інакше. Вкотре перед людиною постає проблема сепарації і дорослішання.

Студенти навчаються 5-6 років, отримують ступінь магістра. Але при відсутності досвіду багатьом доводиться починати з некваліфікованої роботи. Часто за спеціальністю влаштуватися не виходить. Відмови на співбесідах доводиться переживати знову і знову. Виникає конфлікт між амбіціями та реальними можливостями. Доводиться знизити планку та передивитися уявлення про себе. Це б’є по самооцінці, викликає почуття сорому, розгубленості, незадоволення собою.

Ця криза зачіпає не лише роботу, але й особисте життя, житло та інші сфери. В цей час люди можуть знову почати пошуки себе, переосмислити свої орієнтири та уявлення про життя.

Життєва криза 30 років

Пройшло ще біля 10 років і тепер життя іде відносно рівно. Вдалося знайти роботу, вирішити (принаймні, частково) питання з житлом, створити сім’ю і, імовірно, народити дитину.

В одних випадках може виникати тривога, що рухатися більше немає куди. Інші люди замислюються, що, можливо, життя таким і буде завжди. Складнощі не закінчаться, грошей ніколи не буде вистачати, а виспатись так і не вдасться. Тут вже чутно відголоски кризи середнього віку: навіщо я живу?

На цьому етапі приходить час підвести проміжні підсумки. Люди переглядають свої цінності та підходи до життя, намагаються зробити його повнішим та різноманітнішим, знайти нові напрямки розвитку. Приблизно в цей час люди заводять ще одну дитину чи навпаки, розходяться, змінюють роботу, професію, місце проживання.

Криза середнього віку

Мабуть, це найбільш складна криза по двох причинах. По-перше, вона є екзистенційною і проходиться наодинці. По-друге, криза середини життя може розтягнутися на роки або не бути пройденою ніколи. В чому її суть?

Одного разу людина усвідомлює, що вийшла на плато своїх можливостей. Майбутнє навряд чи дасть щось більше, ніж було до цього. До 40-50 років більшість людей досягають піка кар’єри. У жінок наближається менопауза. Діти виростають і створюють свої сім’ї. Власні батьки старіють та йдуть. Попереду ще половина життя, але тепер все немов би йде спад: час, фізичне здоров’я, кількість варіантів і шляхів…

Криза середнього віку — це період глибокої ревізії і перегляду найфундаментальніших засад життя людини. Час перегляду цінностей, підведення підсумків, підрахунку досягнень і невдач. Центральна тема, що мучить людей, — це пошук сенсу вже прожитого життя і тої її частини, яка ще попереду.

Ті люди, яким вдається вирішити кризу середини життя, в прямому сенсі переживають другу молодість. Не дивлячись на те, що сонце починає хилитися до заходу, життя стає повнішим і багатшим.

Відмічу, що сьогоднішній динамічний світ та велика різноманітність можливостей дозволяють відсунути кризу середини життя на більш пізній вік. Зараз вона може настати після 50 років і пізніше.

Криза пізньої дорослості

До входження у похилий вік всі основні життєві задачі реалізовано. Діти виросли та поїхали з батьківського дому. Професійну діяльність завершено чи ось-ось буде завершено. Фізичні можливості з кожним роком зменшуються. Життя стрімко починає пустішати. Не випадково у літніх людей найвищий відсоток депресії.

В похилому віці перед людиною стоїть задача вкотре наново віднайти себе та свою нову роль. Це може бути виховання онуків, допомога дітям, суспільна діяльність чи відпочинок, спілкування з друзями, улюблене хобі. Така задача може даватися непросто. Тут важливі і ступінь задоволення прожитим життям, і навички подолання складнощів, і фізичне здоров’я, і певна доля безнадійності перед неминучим закінченням життя.

---

В наступних статтях я докладніше розповім про кожну з нормативних криз у дорослих.