Самооцінка та якість життя

Це перша стаття про проблеми самооцінки. Для початку пропоную розібратися з тим, що таке самооцінка, якою вона буває, від чого залежить і яке значення має для якості життя.

Що таке самооцінка

Те, наскільки важливими та цінними ми вважаємо себе, як розцінюємо свої якості, вчинки, успіхи, визначається рівнем самооцінки.

Самооцінка є однією із основних компонентів “Образу Я” чи “Я-концепции” — центрального уявлення особистості про себе. Відповідно, вона має великий вплив на поведінку, спілкування, реалізацію.

---

Виходячи з того, що ми думаємо про себе, ми вирішуємо, чого прагнути, на що претендувати в житті, а про що навіть не мріяти. Те, як складається життя людини, залежить від рівня самооцінки.

---

Самооцінка має принаймні 2 сторони: когнітивну та эмоційну. Перша — це свідомі думки та переконання про себе: те, як людина себе оцінює, що думає про себе. Емоційне ставлення проявляється у почуттях, які людина відчуває по відношенню до своїх якостей, здібностей, проявів. Можна помітити ще й ціннісний аспект аспект самооцінки: наскільки цінною вважає себе людина?

Самооцінка тісно пов’язана з іншими важливими поняттями:

• Уявлення про себе описує, хто я як особистість та яка я людина (з чого ми розуміємо, як себе поводити, ставити перед іншими людьми, на що претендувати).
• Рівень впевненості в собі та уявлення про враження, яке ми справляємо на оточуючих, допомагає передбачити, чи буде успішною будь-яка активність, чи варто робити ту чи іншу дію.
• Ступінь задоволеності собою та своїми діями впливає на мотивацію, емоційний фон.
• Самоповага і почуття власної гідності визначає, чи ми відстоюватимемо власні межі, як поведемо себе в тій чи іншій ситуації.

Всі ці фактори безпосередньо впливають на самооцінку і разом складаються в спільну думку про себе. Рівень самооцінки задає ступінь власної значущості по відношенню до інших людей та навколишнього світу. Він визначає, наскільки я важливий — я, зі своїми потребами, інтересами, планами та всім тим, чим я маю як особистість.

Рівні та види самооцінки

Здорова самооцінка. Її ще прийнято називати адекватною чи реалістичною. Людина з адекватною самооцінкою вміє тверезо оцінити свої можливості, враховує і позитивні, і негативні сторони свого характеру, доброзичливо та з любов’ю ставиться до себе. Реалістичній самооцінці не властива самокритика. Коли людина стикається зі складнощами, вона активно шукає способи вирішення, а не йде в болісний аналіз свого “морального вигляду”.

Низька самооцінка пов’язана з тенденцією перебільшувати недоліки та не помічати переваги свого характеру, зовнішності, здібностей. Люди з низькою самооцінкою схильні песимістично ставитися до своїх можливостей та перспектив. Вони не вірять у свої сили та таланти, не надають значення своїм потребам та переживанням, часто уникають спроб змінити життя на краще. Таким людям складно будувати стосунки з людьми, оскільки зазвичай вони почуваються невпевненими, незначущими і бояться відкинутими. Проблеми самооцінки часто супроводжуються почуттями тривоги, сорому та провини.

Завищена самооцінка — це схильність переоцінювати свої можливості, здібності та якості. Завищена самооцінка може робити поведінку безтурботною та необачною. Спочатку людина легко надихається новими викликами. Але, не вміючи правильно оцінити себе, часто зазнає невдачі. Люди із підвищеною самооцінкою не схильні до самокритики та самоаналізу. Вони швидше звинувачують оточуючих та обставини, ніж визнають свою помилку. Насправді, тенденція завищувати та перебільшувати свої успіхи та таланти є зворотним боком низької самооцінки. Це “рятувальне коло”, яке страхує людину від падіння у зневажання себе та неминуче визнання своїх недоліків та поразок.

Самооцінка також може бути залежною або ж просто нестабільною. Життя людини з нестійкою самооцінкою — це злети та падіння. Її задоволеність собою занадто схильна до впливу поточних умов, випадкових обставин, везіння чи невдач. Залежна самооцінка не є самооцінкою як такою, оскільки визначається ставленням оточуючих. Це змушує людину вести себе насамперед так, щоб отримати схвалення людей (або не отримати негативну оцінку). Критика дуже ранить, а зміна оточення дається з великими труднощами.

Як формується самооцінка

Оскільки самооцінка буває дуже різною, важливо розуміти, що вона є суб’єктивною та відносною. Ми оцінюємо себе певним чином, якому навчились колись. Що саме оцінювати, з чим порівнювати і що вважати “хорошим” або “поганим”, — це висновки, які люди роблять на підставі взаємодії із зовнішнім світом та іншими людьми.

Рівень самооцінки кожної людини закладається у дитинстві. Спочатку дитина не має жодного уявлення про себе і складає його на основі ставлення старших. Дорослі можуть хвалити та лаяти дитину, радіти чи дратуватися у відповідь на її прояви, підтримувати чи залякувати. Згодом ставлення батьків лягає в основу думки про себе.

Згодом самооцінка стає більш незалежною від думки оточуючих. Іноді ми з подивом помічаємо, що те, що ми думали про себе, насправді було думкою мами чи тата. Тоді з’являється можливість переоцінити себе. Але принципи, за якими ми навчилися оцінювати свої вчинки та прояви, — більш стійкі. Змінювати їх набагато легше за допомогою психолога чи психотерапевта.

У дорослому віці самооцінка продовжує формуватися на основі досвіду, помилок, успіхів та невдач у різних сферах життя. На самооцінку сильно впливає оточення: як батьки, так і школа, друзі, колеги, власна сім’я. Іноді самооцінка може зазнавати серйозних ударів і важко відновлюватися — наприклад, в разі втрати роботи, хвороб, смерті близької людини, а також при проходженні вікових криз.

Чому важливо розвивати адекватну самооцінку

Самооцінка має велике значення. Вона буквально пронизує всі сфери життя. Самооцінка пов’язана з мотивацією та рівнем домагань, загальною активністю. Спираючись на уявлення про себе, ми визначаємо, чим займатися, і оцінюємо, з чим ми впораємося, а що нам не під силу. Самооцінка задає щоденний емоційний фон, допомагає (або навпаки) справлятися з труднощами, визначає характер спілкування з людьми. Ось лише кілька прикладів того, як змінюється життя залежно від рівня самооцінки:

Стійкість та стабільність

Здорова самооцінка забезпечує нашу незалежність від зовнішніх умов та різних потрясінь. В житті не завжди щастить і не все складається так, як хотілося б. Якщо людина приймає всі невдачі на власний рахунок, їй буде дуже складно знайти сили рухатися далі. Адекватна самооцінка дозволяє зберігати віру в себе, не здаватися і знаходити способи пристосовуватися до умов, що постійно змінюються.

Самореалізація

Наскільки значущим та важливим ви вважаєте себе серед інших людей? Наскільки гідними видаються ваші бажання, інтереси та ідеї, щоб втілювати їх у життя? Думаючи про власні успіхи та прояви, ви відчуваєте наснагу чи сором і провину? Все це безпосередньо впливає на те, чи ми реалізовуємо себе в житті, чи поступаємося місцем іншим людям.

Незалежність від думки оточуючих

Неможливо сподобатися всім людям у світі. Завжди знайдеться хтось, хто буде не згоден з вашим вибором, поведінкою або просто “недолюблювати” вас із якихось причин. Людину з низькою, залежною самооцінкою критика зупиняє і боляче б’є щоразу, коли вона стикається з нею. Можливо, це одна з причин, через яку в людини розвинулася незалежна самооцінка в ході еволюції.

Настрій та мотивація

Самооцінка має виражене емоційне забарвлення. Занижена самооцінка часто викликає песимізм та пригніченість. Переконаність у власній нездатності займатися будь-чим призводять до почуття безглуздості та небажання щось робити. Чим нижче самооцінка, тим інтенсивнішими стають почуття провини, сорому, тривоги та зневіри. Стабільна реалістична самооцінка скоріше супроводжується відчуттям благополуччя, безпеки, надійності, віри у свої сили. Вона підтримує людину у важкі періоди та допомагає не здаватися у разі невдач.

---

В цілому, адекватна самооцінка — це одна з внутрішніх опор особистості. Опора має бути міцною та стійкою, щоб ми могли покладатися на неї в періоди складнощів. Не має значення, наскільки серйозні ці складнощі — звичайна доповідь на роботі чи переїзд до нової країни. Якщо є проблеми з самооцінкою, людина позбавляється відчуття надійності, якого ми потребуємо щодня.