Наслідки та вплив тривоги на життя

В своїй практиці я часто зустрічаюсь з підвищеною тривожністю. Тривога — це не просто неприємне відчуття, до якого можна звикнути. Вона суттєво впливає на життя людей.

Проблема в тому, що тривога не завжди відчувається прямо. Деякі люди навіть не знають, що мають високий рівень тривожності. Тому буває складно зрозуміти, що негативні зміни в житті — це наслідки тривоги.

Як впливає тривога на життя? І чи варто звертатися до психолога через тривогу? Розповім про найчастіші наслідки тривоги — вони можуть зустрічатися як разом, так і окремо.

Звуження можливостей

Тривога — стан, що важко переноситься. Коли довгий час не вдається впоратися з тривогою, виникає захисна реакція уникнення. Людина активно ухиляється від участі в тих життєвих ситуаціях, які викликають тривогу. Часто — це спілкування, прояв ініціативи на роботі, виконання відповідальних завдань, поїздки і так далі.

Оскільки уникнення є психологічним захистом, воно підступне. Сама людина щиро вважає, що відмовляється від прогулянки, тому що “погана погода”. На відпочинок не їде, тому що “немає грошей і зі здоров’ям не дуже”. А додаткову роботу не бере, тому що “дуже зайнята”.

Які наслідки несе уникнення для життя? Чим більше людина уникає, тим біднішим і тіснішим стає її життя.

Відмова від нового

Характерна риса людей, що мають підвищену тривожність, — це непереносимість невизначеності. Потреба у визначеності може сильно гальмувати людину в житті. Без 100% гарантій людині важко наважитися на зміни. Ситуації невідомості викликають стрес та зазвичай уникаються. До таких ситуацій відноситься все нове: від зміни зачіски до зміни професії. Життя немов “консервується”, тому що добре знайоме викликає менше тривоги.

Зниження ефективності

Високий рівень тривоги заважає зосередитися. Виникає страх зробити помилку. Через це люди багато часу витрачають на перечитування та перевірки. Необхідність звернутися за допомогою може викликати вагання. Важко прийняти рішення, проявити ініціативу. Обдумуючи будь-що, тривожні люди можуть приділяти занадто багато уваги дрібницям, втрачаючи з поля зору основну задачу. Розвивається надлишковий перфекціонізм та прокрастинація. Робота просувається повільно та важко, ефективність знижується.

Підвищений контроль

Тривога та контроль ходять в парі. Якщо я можу управляти чимось, я можу з цим впоратися. В нормальному стані ми прагнемо управляти тими речами, які знаходяться в зоні нашого впливу. В стані тривоги людина намагається контролювати все, що її оточує. Контроль може стосуватися і самого себе (поведінки, зовнішнього вигляду, харчування, здоров’я), і інших людей, і обставин життя. Це викликає великий стрес, оскільки неможливо контролювати те, що не підлягає контролю. До того ж, гіперконтроль ускладнює стосунки з сім’єю та близькими, провокує конфлікти та відсторонення в стосунках.

Самотність чи залежність

Якщо людина ще не встигла створити стосунки, імовірно, їй буде важко знайомитися з людьми. В знайомстві потрібно проявляти ініціативу, показувати себе.

Для інших людей спосіб справлятися з тривогою, навпаки, проявляється у формі залежності від стосунків. Виникає страх втратити партнера, безпідставні ревнощі, постійна потреба в увазі.

Складнощі у спілкуванні

Тривога впливає не лише на стосунки в сім’ї, але й з людьми в цілому. Люди з високою тривожністю можуть проявляти недовірливість, замкненість. Їм важко відволіктися від власних думок, щоб приділити щиру увагу іншим людям. Важко відкриватися та невимушено проводити час.

Зниження самооцінки

Чим менше позитивних результатів ми отримуємо, тим сильніше сумніваємось в собі. З часом можуть виникати думки “Напевне, я на це не здатен”, “Думаю, це моя межа”. Тривога часто провокує самокритику, яка тільки посилює негативні висновки про себе та свої перспективи.

В цілому, хронічна тривога робить життя біднішим, обмежує свободу, підриває віру в себе. Якщо з тривогою не вдається впоратися самостійно, саме час звернутися за допомогою до психолога. Сьогодні тривога — одна з найчастіших та добре вивчених проблем. В нас є перевірені техніки, які допомагають навчитися справлятися з тривогою та повернутися до повноцінного життя.