Депресія – це добре вивчене захворювання, її переживають від 12 до 20% людей протягом життя. Для лікування депресії успішно використовується психотерапія, зокрема КПТ.
Симптоми депресії
Депресія відображається на фізичному самопочутті, поведінці та психологічному стані. Симптоми депресії не однакові у різних людей, вони різняться залежно від форми та ступеня вираженості захворювання.
Основні симптоми депресії:
- пригнічений настрій;
- зниження активності;
- зниження здатності отримувати задоволення.
Причини депресії
Депресія виникає через поєднання біологічних, психологічних та соціальних факторів:
Порушення регуляції нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну та інших) та гормонів, генетична зумовленість, особливості роботи нервової системи.
Хоча змінити вроджені особливості неможливо, можна навчитися добре усвідомлювати свої особливості і будувати життя в такий спосіб, щоб мінімізувати ймовірність розвитку депресії.
Це особливості сприйняття та світогляду, життєві правила та установки, особистісні фактори.
Ризик депресії суттєво нижчий у людей, які мають здорову самооцінку та позитивно ставляться до себе, вміють встановлювати близькі відносини, мають усвідомлюваний сенс життя та цінності, оптимістично ставляться до проблем та життя як такого.
Депресію часто супроводжують несприятлива життєва ситуація, відсутність підтримки, соціальна незахищеність, наявність проблем та нездатність із ними впоратися.
Пусковим механізмом зазвичай виступають зовнішні події: розлучення, втрата роботи, неуспішність у навчанні, труднощі особистому житті, тривалий стрес. Внутрішніми тригерами можуть послужити, наприклад, висновки про свою неуспішність, безнадійність.
Методи лікування депресії
Легку депресію лікують психотерапією. При депресії середньої тяжкості використовують два рівноцінні методи: лікування психотерапією та/або антидепресанти. Тяжка депресія лікується поєднанням медикаментів та психотерапії.
Найчастіше людина може самостійно вибирати, який із методів терапії депресії їй більше підходить. Кожен із методів має переваги, які обговорюються індивідуально.
Когнітивно-поведінкова терапія депресії
Когнітивно-поведінкова терапія депресії – один з найбільш визнаних, науково доведених та ефективних методів лікування цього захворювання. Психотерапія депресії методом КПТ рекомендована як метод першого вибору офіційними медичними протоколами в усьому світі.
КПТ депресії відбувається у кількох напрямках:
- Зниження негативного депресогенного мислення;
- Підвищення активності;
- Корекція самооцінки, перегляд глибинних особистісних переконань;
- Формування психологічних навичок;
- Створення системи цінностей, сенсів та цілей;
- Навчання управлінню рецидивами.
Натисніть, щоб дізнатися докладніше, як працює когнітивно-поведінкова терапія із симптомами депресії:
Депресія супроводжується великою кількістю негативних думок, наприклад:
“У мене все одно не вийде”, “Це нічого не змінить”, “Керівник похвалив мене тільки з жалю”, “Друзі звуть мене гуляти з ввічливості. Насправді я нікому не потрібен (-а) і не цікавий (-а)”.
Негативні думки підтримують та посилюють депресію:
- Викликають тяжкий, пригнічений настрій та почуття безвиході.
- Блокують активність та задоволення від неї.
В результаті людина втрачає природні джерела задоволення, а негативні думки не можуть отримати спростування.
Як КПТ справляється з депресивним мисленням
Спочатку когнітивно-поведінкова терапія депресії зосереджується на тому, щоб навчитися розпізнавати негативні думки та дистанціюватися від них.
Потім ми вчимося перевіряти достовірність подібних думок:
- В умі за допомогою різних прийомів критичного мислення;
- На практиці, здійснюючи поведінкові експерименти (якщо я думаю, що в мене не вийде, я можу це перевірити).
Віра в негативні думки не пов’язана з рівнем інтелекту. Хоча депресивні думки часом виглядають явно викривленими, вони дуже емоційно заряджені. А ми надаємо значення інформації, яка сильніше підкріплюється емоціями. Основна мета на цьому етапі — навчитися не вірити думкам наосліп, а покладатися на факти. Це дозволяє нормалізувати настрій та активність.
Знижена активність – дуже поширений симптом депресії, який підтримує та посилює її.
У КПТ депресії ми виділяємо фактори, які знижують активність, наприклад:
- об’єктивний дефіцит енергії та підвищена стомлюваність;
- негативні думки (“Це нічого не змінить”);
- відсутність бажання, настрою робити щось.
Спад активності формує порочне коло: “Чим менше робиш, тим менше хочеться”. Чому так відбувається? Наш організм підлаштовує рівень енергії під актуальні завдання. Коли є справді важливі (цікаві) справи, енергія буде високою. Якщо нічого важливого немає, енергія буде дуже низькою. Це нормальний save mode організму.
Але при депресії всі речі у світі можуть втратити свій сенс, а єдине, що хочеться — це НЕ робити нічого. Тому підвищення активності може бути справді складним завданням.
Щоб повернути активність у норму, у КПТ депресії ми використовуємо техніку поведінкової активації. Правило “Чим менше робиш, тим менше хочеться” працює і у зворотний бік: “Чим більше робиш, тим більше хочеться” (або, як казали наші бабусі, апетит приходить під час їжі).
Певні (значущі для людини) види активності плавно нарощуються. Одночасно фіксується зміна настрою. В цих умовах організм змушений підвищувати рівень енергії, а сили поступово відновлюються.
Коли основні симптоми було знижено чи усунено, КПТ психотерапія депресії зосереджується на усуненні причин захворювання.
Важлива частина — це розвиток навичок вирішення проблем та здійснення виборів, напрацювання різних соціальних навичок (знайомств, спілкування та вирішення конфліктів).
Дуже часто в лікуванні депресії необхідна тривала робота з самооцінкою і ставленням до себе. Негативні переконання про себе можуть бути коренем проблеми, продукуючи депресію знову і знову.
Коли людина переконана, що ні на що не здатна, вона знецінює свої досягнення та відмовляється від спроб покращити життя. Переконання про свою непотрібність призводять до порушення продуктивності та стосунків із людьми.
Депресогенні переконання зазвичай супроводжуються перфекціонізмом, неможливістю отримувати задоволення, страхом помилок, відкинення, тривогою та напругою у повсякденних справах. Природно, що це значно знижує якість життя і може призводити до нових епізодів депресії.
На заключному етапі лікування депресії когнітивно-поведінкова терапія допомагає виявити власні цінності та сенси. Ми будуємо “дорожню карту” життя, створюємо надійну основу, спираючись на нові переконання та правила.
На завершення ми переглядаємо всі пройдені техніки та навички, які можна використовувати самостійно, якщо виник ризик депресії.
Важливо пам’ятати, що наше життя не може бути позбавлене проблем та розчарувань. Те, що ми можемо зробити, — це навчитися виносити поразки і долати складнощі — нехай падаючи, але не здаючись.
