Деякі ситуації, які стаються з нами, можуть виявитися настільки страшними, що з ними вкрай складно впоратись самотужки. В моделі КПТ ПТСР — це розлад, який виникає, коли психіка людини не здатна усвідомити та пережити екстремально страшну, болісну, неприродну подію. Інформація про подію
«не засвоюється», «не перетравлюється» і не стає частиною минулого, як це відбувається з іншими спогадами.
Травмуючі події руйнують базові опори психологічного благополуччя:
- психологічну та фізичну безпеку;
- відчуття власної гідності;
- передбачуваність і закономірність подій;
- можливість діяти, впливати на ситуацію;
- можливість вчиняти згідно власним принципам.
Травму можна порівняти з раною, яка не може загоїтися і нагадує про себе знову і знову. Внаслідок цього виникають симптоми посттравматичного стресового розладу.
Симптоми ПТСР та психологічної травми
Когнітивно-поведінкова терапія ПТСР зосереджує свої зусилля на подоланні симптомів травми. Прояви ПТСР у військових та цивільних можуть бути різними в залежності від інтенсивності розладу.
Основними ознаками посттравматичного стресового розладу та травми є нав’язливі спогади, намагання уникати всього, що нагадує про травмуючу подію, сильні негативні емоції та думки, погіршення самопочуття та можливості виконувати повсякденні задачі. Розгорніть, щоб дізнатися докладніше:
Спогади при ПТСР зазвичай є дуже яскравими та емоційно зарядженими. Вони спонтанно вторгаються в свідомість, існують немов би “поза часом і простором” і переживаються наче в реальному часі. В людини відсутнє відчуття, що подія минула.
Флешбеки при ПТСР — це гіперреалістичнi спогади, сповнені запахів, звуків, фізичних відчуттів, під час переживання яких людина може частково або повністю втрачати зв’язок з реальністю.
ПТСР часто супроводжується також нічними жахами та нав’язливими думками про подію.
Інформація про травму не може обробитися належним чином. Тому травматичні спогади і сни часто плутані, фрагментарні, розірвані або виникають у вигляді самих лише запахів, тілесних реакцій, напливів емоцій.
Нав’язливі спогади і флешбеки при ПТСР часто виникають у відповідь на взаємодію з тригерами – тобто об’єктами реальності, які нагадують про травмуючу подію.
Тригером може бути будь-що, в тому числі, внутрішній досвід (думки, тілесні відчуття тощо). Наприклад, якщо людина має психотравму після хірургічного втручання, спогади можуть провокувати запах медикаментів, блакитний колір стін або вигляд чи звук металевих предметів.
Щоб контролювати появу травматичних спогадів i переживань, людина змушена уникати тригерів. Часто це саме по собі становить проблему для можливості вести повноцінне життя.
Оскільки травматичні спогади є непереносимими і спричиняють страждання, психіка вдається до спеціальних механізмів, які допомагають «заблокувати» надходження спогадів до свідомості та/або відмежуватися від них. При ПТСР та травмі часто зустрічаються такі види дисоціації:
-
- Травматична амнезія — повна або часткова втрата пам’яті про травмуючу подію;
- Емоційне оніміння — втрата здатності відчувати емоції, як раніше;
- Деперсоналізація та дереалізація — відчуття нереальності оточуючого світу, порушення сприйняття особистості та внутрішнього світу (думок, емоцій тощо). Дисоціація також може стосуватися порушення сприйняття власного тіла.
Травма виникає внаслідок зіткнення з подіями, які руйнують наші базові уявлення про себе, світ або інших людей.
Відповідно, маючи прояви ПТСР, людина може жити в постійному жаху, очікуванні небезпеки, боротися з відчуттям сорому і провини, ненавистю, презирством до себе чи кривдника, відчуттям власної неповноцінності та відчаю.
Психологічна травма також відображається на емоційній регуляції і поведінці. Симптоми ПТСР включають спалахи неконтрольованого гніву, знервованість та надмірну пильність, а також дисфункційні способи врівноважити стан (за допомогою алкоголю, небезпечних занять тощо). Часто при ПТСР розвивається вторинна депресія, порушується здатність працювати, вести звичне життя та підтримувати стосунки.
«Прихована» травма, відкладений ПТСР та інші види травм
Не кожна травма має всі ознаки ПТСР, однак кожна спричиняє страждання і потребує допомоги психолога.
В психотерапії зустрічаються травми, які не завжди усвідомлюються самою людиною. Часто це події, які відбувалися в дитинстві, однак «забуті» внаслідок травматичної амнезії. Їх можна виявити по окремих симптомах — наприклад, непереносимості певних тригерів (доторків, запахів тощо), раптових напливів незрозумілих емоцій, наявності важких сновидінь з неясним змістом.
Деколи травму може викликати подія, яка не є екстремальною у типовому значенні цього слова, однак виявляється травмуючою для людини (наприклад, це можуть бути ситуації, пов’язані зі зрадою або необхідністю порушити власні моральні межі).
Симптоми ПТСР можуть розвинутися не одразу після події, а через місяці і навіть роки, коли інформація, що була заблокована в пам’яті, з якихось причин виринає назовні. Такий стан носить назву відкладеного посттравматичного стресового розладу.
Лікування ПТСР за допомогою КПТ-терапії
Когнітивно-поведінкова терапія є визнаним і ефективним напрямком лікування ПТСР у військових, ветеранів та цивільних. Вона включає декілька етапів, ключовим з яких є метод повторного переживання в уяві.
Терапія КПТ при ПТСР будується індивідуально в залежності від симптомів і включає наступні кроки.
1. Стабілізація
Цей етап терапії ПТСР покликаний підготувати людину до взаємодії з травматичними спогадами, стабілізувати поточний стан та навчити давати раду наявним симптомам (натисність, щоб дізнатися більше):
Лікування ПТСР в КПТ починається з того, що психотерапевт навчає людину розуміти, що відбувається з її психікою. Щоб вилікувати прояви ПТСР, їх спершу потрібно вміти добре розпізнавати.
КПТ-терапевт володіє цілим рядом технік, як послабити симптоми ПТСР, управляючи взаємодією з тригерами та спогадами. Це важливо на початкових етапах терапії, оскільки допомагає відчутно знизити дистрес та покращити самопочуття перед основною частиною опрацювання травми.
Одна з ознак посттравматичного стресового розладу — болісні надані значення, які виникають внаслідок події. Вони можуть стосуватися:
-
- Себе: «Я винен в тому, що сталося», «Тепер я спорчена, брудна людина», «Я сходжу з розуму»;
- Інших людей: «Тепер нікому не можна довіряти»;
- Майбутніх перспектив: «Я не зможу з цим впоратися, я ніколи не зможу жити як раніше» тощо.
Переоцінити ці надані значення та сформувати більш реалістичне сприйняття — важлива задача терапії ПТСР в КПТ.
Когнітивно-поведінкова терапія має в своєму розпорядженні способи, як покращити сон при ПТСР, знизити нервове збудження, навчитися давати раду з роздратуванням та іншими емоціями. Якщо є ознаки депресії, зниження активності та інші проблеми, психолог КПТ навчає відповідних технік для стабілізації стану та поліпшення самопочуття.
2. Опрацювання травматичних спогадів
Внаслідок підготовчого етапу терапії людина отримує більше ресурсу для опрацювання травми. Головна ціль КПТ ПТСР — допомогти психіці прожити та прийняти травмуючу подію, щоб вона залишилася в минулому. Для цього когнітивно-поведінкова терапія ПТСР використовує метод повторного перепрожиття в уяві. Це найважчий, але й найважливіший етап лікування ПТСР за допомогою КПТ.
Завдяки дозованій, покроковій взаємодії з травматичною пам’яттю ми поступово «розплутуємо» клубок спогадів, думок, емоцій та фізичних відчуттів. Внаслідок цього спогади перестають спонтанно виринати в пам’яті, зникають нічні жахи та флешбеки, знижується нервове збудження та емоційний дистрес, тригери втрачають своє значення. Людина отримує можливість немов би «перетравити» те, що з нею сталося. Подія перестає переживатися «тут і тепер», вона стає спогадом з минулого.
3. Відновлення
На заключному етапі терапії ми можемо зосередитися на осмисленні сенсів, проживанні втрат, плануванні подальшого життя та інших питаннях.
Без перебільшення, психологічна травма є справжнім випробуванням для кожного, хто її переживає. Однак сила людського духу в поєднанні з сучасною психотерапією здатна відновити життя навіть після надважких потрясінь.
