Якщо ви шукаєте спосіб, як позбутися ОКР, то, напевне, багато разів чули: «Чому ти просто не припиниш це робити? Просто не звертай увагу».
Однак нав’язливим думкам і діям при ОКР майже неможливо опиратися «силою волі». Саме тому для лікування ОКР необхідна якісна і грунтовна психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія ОКР сьогодні визнана найефективнішим методом лікування цього розладу.
Симптоми ОКР
Симптоми обсесивно-компульсивного розладу мають дві складові:
- обсесії — нав’язливі думки;
- компульсії — нав’язливі дії.
В людини виникає нав’язлива думка (зазвичай тривожного, загрозливого змісту), наприклад: «А що, якщо я випадково вимкнув будильник, коли перевіряв повідомлення перед сном?». Щоб позбутися тривоги і напруження, людина мусить зробити дію, яка попередить небезпеку — перевірити будильник. Думка відступає на певний час, але дуже скоро приходить знову.
Обсесії при ОКР відрізняються від звичайних думок тим, що людина не сприймає їх як власні. Це нав’язливі, неприємні, насильницькі думки, які вторгаються в свідомість і знаходяться там, поки людина не виконає відповідну компульсивну дію чи ритуал. Зазвичай обсесії пов’язані з темою небезпеки, яку необхідно попередити:
- «Чи я точно впевнений, що вимкнув праску?»
- «А що, якщо я торкнуся ручки дверей і заражуся якоюсь хворобою?»
- «А раптом я втрачу контроль і скерую автівку на перехожих без свого бажання?»
- «Якщо я подумаю щось погане, це може справдитися»
- «Якщо предмети не будуть розставлені симетрично, я не зможу розслабитися»
Компульсії при ОКР можуть виражатися в формі простих дій або ритуалів. Деякі з них мають певну логіку, а інші — ні.
Наприклад, людина з ОКР може відчувати нав’язливу потребу не наступати на тріщинки в асфальті, щоразу торкатися лічильника при поверненні додому, готувати сніданок в суворій послідовності тощо.
Деякі люди можуть виконувати компульсії подумки: рахувати щось, повторювати певні слова чи фрази, уявляти певні сюжети у визначеному порядку.
Важливо, що при ОКР люди виконують компульсії без свого бажання і можуть повністю розуміти безпідставність та недоцільність своїх страхів та поведінки.
Типи ОКР: про що бувають обсесії?
Як не дивно, більшість обсесій в різних людей дуже схожі одна на одну. Їх можна згрупувати в такі типи:
Обсесії пов’язані зі страхом зараження — фізичного (бактеріями, вірусами, гельмінтами) або ментального (наприклад, «стати поганою людиною»).
Типові компульсії для попередження забруднення: багаторазове миття рук, нав’язливе прибирання та зміна одягу в певній послідовності, уникнення доторкання до дверних ручок, обідка унітазу тощо або повне уникнення місць, де існує ймовірність заразитися (наприклад, кафе, поліклініка тощо).
Обсесії крутяться довкола страху зробити помилку (до прикладу, в робочому листі, звіті), забути щось зробити (вимкнути плиту чи праску) або випадково завдати шкоди комусь, не помітивши цього (збити людину на дорозі або випадково додати в їжу замість солі/цукру щось небезпечне).
Такі обсесії викликають потребу в багаторазових виснажливих перевірках та викликають сильні сумніви та нерішучість.
Люди з такими обсесіями мають непереборне бажання поправляти все, що стоїть «не рівно», «не акуратно» або просто «не так» Компульсії можуть проявлятися як:
- Нав’язливе переставляння предметів до досягнення відчуття «правильності»;
- Необхідність розставляти речі у певній послідовності (продукти в холодильнику, книжки по кольорах, опале листя на тротуарі тощо);
потреба виконувати щоденні дії у строгій послідовності; - Нав’язлива лічба (наприклад, кількість пройдених кроків завжди має бути парною чи непарною);
- Нав’язливе повторення слів, сюжетів, пісень, молитв і так далі.
Обсесії походять зі страху думати певні думки, щоб вони не справдилися. Це може бути містичний страх («Якщо уявити близьку людину в ДТП, це може спровокувати справжню аварію») або страх, пов’язаний з ідеєю, що думки призведуть до втрати контролю або викличуть бажання зробити лякаючу дію (нанести собі чи комусь шкоду або поводитися по-дурному).
Коли в свідомості спливає загрозлива думка, людина має «нейтралізувати» її певним чином. Наприклад, подумати щось протилежне. Або «придушити» думки. Або уникати предметів і ситуацій, які можуть призвести до того, що думка справдиться.
Нав’язливі сумніви змушують людину коливатися у виборі занадто тривалий час або відмовлятися робити вибір (обираючи навіть щось незначне типу пари шкарпеток).
Нав’язливі сумніви також можуть проявлятися у вигляді потреби відповісти на питання, на які неможливо знайти відповідь. Наприклад, «Що таке реальність?», «Чи я зараз в реальності, чи ні?»
Причини ОКР: чому виникає обсессивно-компульсивний розлад
Сьогодні є багато свідчень, що обсесивно-компульсивний розлад частково має біологічну природу і пов’язаний з особливостями роботи мозку.
Крім цього, ОКР виникає під впливом історії дитинства, особливостей характеру людини (зокрема, схильності до перфекціонізму, тривожності), деяких стійких поглядів (наприклад, звички передбачати найгірший сценарій розвитку подій, підвищеного відчуття власної відповідальності).
Якщо на біологічні особливості ми поки що не вміємо впливати, то психологічні причини ОКР успішно опрацьовуються за допомогою когнітивно-поведінкової терапії.
Чи можна вилікувати ОКР?
ОКР найчастіше виникає в дитинстві і юності. Без терапії ОКР часто стає хронічним. Однак сама наявність розладу є безпечною, отже, чи лікувати ОКР — це вибір людини. Легкі форми обсесивно-компульсивного розладу можуть не спричиняти суттєвого дискомфорту. Якщо симптоми заважають в житті, лікувати ОКР можна і потрібно.
Основні методи лікування ОКР — це:
- Медикаменти (зазвичай, антидепресанти);
- Психотерапія, провідним напрямком є КПТ.
Антидепресанти здатні значно полегшити симптоми ОКР, прибрати тривогу і дискомфорт. Однак вони не здатні вплинути на причину розладу. Антидепресанти при ОКР можна застосовувати як під час психотерапії, так і окремо для полегшення стану (наприклад, коли ОКР загострюється внаслідок життєвих стресів).
Якісна психотерапія обсесивно-компульсивного розладу допомагає повністю позбутися або значно знизити симптоми ОКР без необхідності повторного лікування. Провідним методом лікування ОКР є когнітивно-поведінкова терапія.
Когнітивно-поведінкова терапія ОКР
На сьогоднішній день КПТ обсесивно-компульсивного розладу визнана найдієвішим методом лікування.
КПТ-терапія при ОКР складається з наступних етапів:
- Діагностика та психоедукація. Спершу психотерапевт КПТ має дослідити, як проявляється ОКР в конкретному випадку, яка поведінка та думки його підтримують, звідки походить розлад (чи має ОКР зв’язок з самооцінкою, негативним досвідом минулого, переконаннями людини тощо);
- Переосмислення ставлення до обсесій. В більшості випадків люди з ОКР вважають, що вони мусять виконати ритуал з певної причини:
— бо не витримають дискомфорту і він ніколи не піде;
— бо думки приходять не просто так (якщо думка є, вона має сенс);
— бо не можна діяти, не маючи 100% впевненості в точності чи безпеці своїх дій;
— бо якщо думка справдиться (наприклад, ви дійсно забули вимкнути праску), то катастрофічні наслідки неминучі (квартира згорить) та інше.
Найчастіше такі переконання неусвідомлювані. Психолог КПТ допомагає сформувати більш реалістичне ставлення до обсесій. За рахунок цього людина починає сприймати нав’язливі думки менш загрозливими і страх не виконати компульсії зменшується.
- Поведінкові експерименти. Коли в людини формується нове розуміння свого розладу, його потрібно закріпити на практиці. Для цього в КПТ ОКР проводяться поведінкові експерименти. Людина виконує ряд простих завдань, щоб перевірити свої думки щодо обсесій, наприклад:
— Як поводитиме себе дискомфорт, якщо не робити компульсій? Наскільки великим він буде, як довго триватиме? Чи дійсно він ніколи не піде?
— Що буде, якщо перевірити повідомлення чи звіт лише один раз? Що буде, якщо зумисно припуститися помилки?
— Якщо залишити двері незамкненими, чи дійсно хтось увірветься в квартиру?
- Експозиція з запобіганням ритуалам (ERP — Exposure and Response Prevention). На цьому етапі клієнт накопичує достатньо досвіду, що компульсивні дії підтримують ОКР і не дають розладу піти. Метод експозиції при ОКР полягає у поступовій, контрольованій і дозованій відмові від компульсій. Завдяки цьому людина отримує практичне розуміння, що якщо не робити компульсивні дії, нічого поганого не стається, а дискомфорт згодом послаблюється і проходить.
Звісно, для більшості людей на початку терапії відмовитися від компульсій — це нездійсненна задача. Однак з часом вона стає цілком реалістичною з двох причин:
— По-перше, в процесі КПТ-терапії клієнт значно розширює своє розуміння, навіщо і що саме робити (якщо ви розумієте, як управляти автівкою, їхати буде значно простіше, правда ж?);
— По-друге, відмова від компульсій — це навичка. Вона не дається легко одразу і потребує регулярного тренування. Чим більше людина вправляє цю навичку, тим краще вона вдається.
- Опрацювання глибинних переконань та негативного досвіду. Дуже часто ОКР пов’язаний з психологічними особливостями людини, її уявленнями про себе та життя, способами реагувати на проблеми тощо. Наприклад, людина може вірити у власну неспроможність подолати життєві складнощі. Тому має постійно “перестраховуватися”, намагаючись уникнути проблем. Таке відчуття небезпеки і невпевненості стає підґрунтям для виникнення ритуалів перевірок (щоб не припуститися фатальної помилки) чи очищення/знезараження (щоб не захворіти фатальною хворобою).
Опрацювання переконань в терапії дає можливість відновити відчуття опори, впевненості, захищеності, віри в свої сили. Це є своєрідним антидотом до обсесій і компульсій.
Що ж в результаті? Пройшовши КПТ-терапію ОКР, людина отримує свободу від дискомфорту та нав’язливої потреби виконувати компульсивні дії. Але, на мій погляд, найголовніше, з чим кожен клієнт завершує терапію, — це вміння самостійно давати раду симптомам ОКР без повторних звернень за допомогою.
